Кожна делегація має можливість звертатися до Генеральної Асамблеї під час вступної сесії. Вступна промова делегації може стосуватися і загальних і конкретних справ, проте вона передусім повинна демонструвати позицію держави чи організації щодо стану справ у світі. Промовці не повинні намагатися висловити погляди своєї делегації щодо якомога більшої кількості питань порядку денного у наданий для промови час і в жодному разі не можуть використовувати її для завдання образ іншим членам ООН, так само як і представляти свою делегацію у недостойній манері.
Делегація може дійти певного висновку щодо найважливішої теми в атмосфері спілкування зі світовою спільнотою. Ця тема може бути пов'язана з Цілями сталого розвитку. Команда вибирає одну із Цілей і готує по ній промову.
Виголошення виступу. Зазвичай кожна промова повинна починатися офіційним привітанням, а саме "Пане президенте, шановні делегати..." і закінчуватися фразою "Дякую, пане президенте". Делегати мають уникати надто довгих вступів і закінчень, оскільки їм відводиться лише одна хвилина, і Асамблея скоро почне позіхати, знудьгована довгими, вишуканими вступними фразами.
На прикладі зразків виступів можна зрозуміти, що виступ має бути змістовним і звучати схвильовано. Учасники конференції реагуватимуть на такий виступ, що одночасно є інформативним і емоційним. Основна мета вступного виступу полягає в тому, що він дає можливість делегаціям висловити те, що вони вважають важливим для світової спільноти.
Зразок вступної промови (1)
Делегація: Індія
Чотири п'ятих населення світу залежить від однієї третини глобального доходу. Ця група країн виживає, обмежуючися річним доходом у сто доларів на душу населення або менше. Протягом останнього десятиріччя тут спостерігалося економічне зростання лише на 10 відсотків, в той час як доходи багатшої, однієї п'ятої населення, зростали в п'ять, а той й у десять разів вищими темпами. Бідні народи біднішають, а багаті збагачуються. Зростаюча різниця в доходах між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, є ганьбою для міжнародного товариства.
Народи розвинутих країн несуть відповідальність за країни, що розвиваються. Зараз одна тільки сплата відсотків по боргах все більше віддаляє країни, що розвиваються, від економічної стабільності та незалежності. Це бездонна прірва, для бідних країн з якої їм не вибратися, якщо розвинені країни не зроблять якісь поступки щодо сплати боргів. Тому Індія закликає країни Великої сімки розглянути проблеми бідних країн, якщо вони не хочуть підірвати власний добробут.
Зразок вступної промови (2)
Делегація: Нідерланди
Нідерланди розуміють необхідність багатосторонніх зусиль для досягнення балансу в розвитку між різними державами світу. Однак Нідерланди також вважають, що будь-яка надія на досягнення прийнятного економічного балансу з точки зору глобальних стандартів життя повинна передбачати вирішення екологічних проблем. Повоєнна епоха понад усе піднесла ідею розвитку, не звертаючи уваги на стан навколишнього середовища. Покращання умов життя людини, як вважалося, мало стати результатом виділення величезних за обсягом фондів новим незалежним державам третього світу. Проте ми вже переконалися, що капіталовкладення і допомога не є автоматично запорукою розвитку. Ми також знаємо, що екологічні наслідки проектів розвитку повинні братися до уваги, бо інакше може бути знищена база ресурсів того суспільства, яке хоче будувати процвітаюче життя.
Нідерланди вітають недавні зміни у стратегії розвитку і закликають приділити більше уваги взаємопоєднанню планування розвитку і екологічної безпеки. Проекти розвитку повинні мати безпосередній позитивний вплив на стан світового довкілля. Ті уроки про довкілля і розвиток, які засвоїли індустріальні держави, треба передати країнам, що розвиваються. Екологічні загрози, пов'язані з індустріалізацією, повинні бути враховані під час створення планів розвитку. Ось чому Нідерланди твердо обстоюють ідею того, що об'єкти допомоги та інвестицій повинні визначатися на місцевому рівні, де традиційні знання про довкілля можуть відігравати значну роль у процесі модернізації.